Матуся і татусь! Спасибі вам за терпіння, з яким ви виховували мене. За мудрість, з якою ви вчили мене. За відданість, з якою ви підтримували мене. За любов, яка дала мені життя і все те, чого я досяг і маю. Дякую вам, мої рідні!
Дорогі наші батьки! Ваші діти для мене більше, ніж учні. Я встиг (а) полюбити їх, як власних. За них переживаю, радію, болить душа за невдачі кожного з них так само, як і серце радіє за успіхи. Дякую вам за вашу допомогу нашому класу, за ваше прагнення і готовність завжди прийти на допомогу, не розділяючи наших хлопців на своїх і чужих!
Дякую вам, мої батьки, за те, що сьогодні наша щаслива сім’я зібралася за такої знаменної події. Мама і тато – найрідніші люди, які подарували мені життя. Хочу побажати вам довгих років, щастя, любові і взаєморозуміння. Нехай через багато років ми знову зберемося в цей день за святковим столом і дружно крикнем: «Гірко!»
Єдині мої, найрозумніші, добрі, чесні, красиві і такі близькі мені по духу люди! Дорогі батьки! Складно підібрати слова, в яких би відбилася хоч мала частка дійсної подяки вам за все. Ви дали чудове дитинство, підтримували мене в юності, були друзями в молодості і завжди приходили на допомогу. Бережи вас Бог. Люблю вас.
Нитка, що зв’язує нас з самого першого дня мого народження, не зможе розірвати ніхто на світі. Тому що ви вплели в неї стільки любові, стільки душевної турботи і щохвилинної тривоги про мене, що нас ніколи не розділити. Тепер моя черга захистити вас від усіх негараздів світу своєю любов’ю, повертаючи вам кожну посмішку, теплоту серця і кожну ласку.
Улюблені батьки! Прийміть слова душевної подяки від сина. Хоч не завжди я слідував ваших порад, але на ділі виявлялося, що слова ви говорили завжди правильні і добрі. Спасибі вам за сильні правильні гени, за все спільні справи і подорожі. Це було цікаво і пізнавально.
